Словник української мови (1937)/відщепнути
| ◀ відщеплятися | Словник української мови В відщепнути |
відщібатися ▶ |
|
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпати, ся.
| ◀ відщеплятися | Словник української мови Борис Грінченко В відщепнути |
відщібатися ▶ |
|
Словник української мови — В
відщепнути
Борис Грінченко
1937
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпати, ся.