Словник української мови (1937)/відщепляти
| ◀ відщеплюватися | Словник української мови В відщепляти |
відщеплятися ▶ |
|
Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.
| ◀ відщеплюватися | Словник української мови Борис Грінченко В відщепляти |
відщеплятися ▶ |
|
Словник української мови — В
відщепляти
Борис Грінченко
1937
Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отделить.