Словник української мови (1937)/відшпандорити
◀ відшмарувати | Словник української мови В відшпандорити |
відшпилити ▶ |
|
Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высечь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
◀ відшмарувати | Словник української мови Борис Грінченко В відшпандорити |
відшпилити ▶ |
|
Словник української мови — В
відшпандорити
Борис Грінченко
1937
Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высечь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.