Словник української мови (1937)/відшкварити

by Борис Грінченко

◀ відшкандибати

Словник української мови Борис Грінченко В відшкварити

відшмагати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о сале). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було нізащо батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.