Словник української мови (1937)/відшкварити

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відшкварити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о сале). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було нізащо батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.