Словник української мови (1937)/відчиняти
| ◀ відчинити | Словник української мови В відчиняти |
відчинятися ▶ |
|
Відчиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. відчини́ти, ню́, ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.