Словник української мови (1937)/відчесати

by Борис Грінченко

◀ відчеркнути

Словник української мови Борис Грінченко В відчесати

відчикрижити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчеса́ти, шу́, шеш, гл. Отрубить одним ударом. Головку Турну одчесать. Котл. Ен. IV. 67. Іван… відчесав йому (змієві) голову. Чуб. Одчесав сокирою палець. Харьк.