Словник української мови (1937)/відчеплятися

by Борис Грінченко

◀ відчепляти

Словник української мови Борис Грінченко В відчеплятися

відчеркнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відчепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відчепи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Отцепляться, отцепиться. Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком; сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Ном. № 12535. 2) Отставать, отстать, отвязываться, отвязаться. Одчепись од мене, — глянь на бога. Ном. № 2802. Відчепися! нападися на кого багатшого. Ном. № 2805.