Словник української мови (1937)/відчалюватися
◀ відчалювати | Словник української мови В відчалюватися |
відчарувати ▶ |
|
Відча́люватися, лююся, єшся, гл. Отделяться, отделиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
◀ відчалювати | Словник української мови Борис Грінченко В відчалюватися |
відчарувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відчалюватися
Борис Грінченко
1937
Відча́люватися, лююся, єшся, гл. Отделяться, отделиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.