Словник української мови (1937)/відцвітати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відцвітати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відцвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. відцвісти́, цвіту́, те́ш, гл. Отцветать, отцвести. Маки одцвітають, а роду немає, либонь уже їм не жаль мене, що не одвідають. Чуб. V. 471.