Словник української мови (1937)/відхрещуватися

by Борис Грінченко

◀ відхрещувати

Словник української мови Борис Грінченко В відхрещуватися

відхтітися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відхре́(и́)щуватися, щуюся, єшся, сов. в. відхрести́тися, щу́ся, стишся, гл. Открещиваться, откреститься. Відхрестишся від дідька, а збудешся гріха. Ном. № 2797. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися. Ном. № 8250. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас. Чуб. I. 120.