Словник української мови (1937)/відхвачуватися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відхвачуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відхва́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відхвати́тися, чу́ся, тишся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатериносл. у. Насилу Клим відхвативсь.