Словник української мови (1937)/відхаювати

by Борис Грінченко

◀ відхасник

Словник української мови Борис Грінченко В відхаювати

відхвалюватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відхаювати, хаюю, єш, сов. в. відха́яти, ха́ю, єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти от смерти. Цар мусив прохати у Мазепи на дванадцять день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. I. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.