Словник української мови (1937)/відтоптувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відтоптувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відто́птувати, тую, єш, сов. в. відтопта́ти, пчу́, чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. III. 156.