Словник української мови (1937)/відтирати
◀ відтинати | Словник української мови В відтирати |
відтискати ▶ |
|
Відтира́ти, ра́ю, єш, сов. в. відте́рти, відітру́, реш, гл. Оттирать, оттереть.
◀ відтинати | Словник української мови Борис Грінченко В відтирати |
відтискати ▶ |
|
Словник української мови — В
відтирати
Борис Грінченко
1937
Відтира́ти, ра́ю, єш, сов. в. відте́рти, відітру́, реш, гл. Оттирать, оттереть.