Словник української мови (1937)/відтирати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відтирати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відтира́ти, ра́ю, єш, сов. в. відте́рти, відітру́, реш, гл. Оттирать, оттереть.