Словник української мови (1937)/відтерплювати
◀ відтерпітися | Словник української мови В відтерплювати |
відтерти ▶ |
|
Відте́рплювати, люю, єш, сов. в. відте́рпіти, плю, пиш, гл. Вытерпливать, вытерпеть за что-либо. За все ми одтерпіли. МВ. (О. 1862. III. 46).