Словник української мови (1937)/відтеплий
| ◀ відтепер | Словник української мови В відтеплий |
відтеплінь ▶ |
|
Відте́плий, а, е. Оттаявший. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. I. 72).
| ◀ відтепер | Словник української мови Борис Грінченко В відтеплий |
відтеплінь ▶ |
|
Словник української мови — В
відтеплий
Борис Грінченко
1937
Відте́плий, а, е. Оттаявший. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. I. 72).