Словник української мови (1937)/відсікати
◀ відсідатися | Словник української мови В відсікати |
відсіктися ▶ |
|
Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсекать, отсечь.
◀ відсідатися | Словник української мови Борис Грінченко В відсікати |
відсіктися ▶ |
|
Словник української мови — В
відсікати
Борис Грінченко
1937
Відсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. відсі́кти, січу́, че́ш, гл. Отсекать, отсечь.