Словник української мови (1937)/відсіватися

by Борис Грінченко

◀ відсі

Словник української мови Борис Грінченко В відсіватися

відсідати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відсі́ятися, сі́юся, єшся, гл. Кончать, кончить сеять, кончить посевы. Вже люди відсіваються. — Живуть усю весну… на полі, поки одсіються. О. 1861. IX. 193.