Словник української мови (1937)/відстор
◀ відстовбурчувати | Словник української мови В відстор |
відсторонитися ▶ |
|
Ві́дстор, нар. = Відсторонь. При самотньому житті одстор од товариства. Мир. ХРВ. 29.
◀ відстовбурчувати | Словник української мови Борис Грінченко В відстор |
відсторонитися ▶ |
|
Словник української мови — В
відстор
Борис Грінченко
1937
Ві́дстор, нар. = Відсторонь. При самотньому житті одстор од товариства. Мир. ХРВ. 29.