Словник української мови (1937)/відставляти

by Борис Грінченко

◀ відставити

Словник української мови Борис Грінченко В відставляти

відстановити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відста́вити, влю, виш, гл. 1) Отставлять, отставить. Стривай, чавун з окропом трохи відставлю. 2) Оттопыривать, оттопырить. Вовк одставив свій хвіст. Чуб. I. 52.