Словник української мови (1937)/відсоптися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсоптися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсопти́ся, пу́ся, пе́шся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились…, щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.