Словник української мови (1937)/відсоборувати
| ◀ відслужувати | Словник української мови В відсоборувати |
відсовувати ▶ |
|
Відсобо́рувати, рую, єш, гл. Совершить над кем таинство елеосвящения. Одсоборував (хвору)… Михаїл. Сим. 237.
| ◀ відслужувати | Словник української мови Борис Грінченко В відсоборувати |
відсовувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відсоборувати
Борис Грінченко
1937
Відсобо́рувати, рую, єш, гл. Совершить над кем таинство елеосвящения. Одсоборував (хвору)… Михаїл. Сим. 237.