Словник української мови (1937)/відсердитися
| ◀ відселятися | Словник української мови В відсердитися |
відси ▶ |
|
Відсе́рдитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.
| ◀ відселятися | Словник української мови Борис Грінченко В відсердитися |
відси ▶ |
|
Словник української мови — В
відсердитися
Борис Грінченко
1937
Відсе́рдитися, джуся, дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.