Словник української мови (1937)/відсвічувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсвічувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відсві́чувати, чую, єш, гл. 1) Отражать, отсвечивать. У печі палає, як у гуті. Одсвічують весело білі стіни і божничок. МВ. (О. 1862. III. 57). 2) Отражаться.