Словник української мови (1937)/відсаджувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відсаджувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відса́джувати, джую, єш, сов. в. відсади́ти, джу́, диш, гл. 1) Отсаживать, отсадить, посадить отдельно. Відсадив його, як кота від сала. Ном. № 3503. 2) О растениях: отсаживать, отсадить, посадить отросток. 3) Только сов. в. Отбить. Відсадив йому печінки.