Словник української мови (1937)/відрізати
| ◀ відріз | Словник української мови В відрізати |
відрізнити ▶ |
|
Відрі́зати, ся. См. Відрізувати, ся.
| ◀ відріз | Словник української мови Борис Грінченко В відрізати |
відрізнити ▶ |
|
Словник української мови — В
відрізати
Борис Грінченко
1937
Відрі́зати, ся. См. Відрізувати, ся.