Словник української мови (1937)/відрозкошувати
◀ відродок | Словник української мови В відрозкошувати |
відростання ▶ |
|
Відрозкошува́ти, шу́ю, єш, гл. Пожить в довольстве, в роскоши. Це вона там одрозкошує. Пирят. у.
◀ відродок | Словник української мови Борис Грінченко В відрозкошувати |
відростання ▶ |
|
Словник української мови — В
відрозкошувати
Борис Грінченко
1937
Відрозкошува́ти, шу́ю, єш, гл. Пожить в довольстве, в роскоши. Це вона там одрозкошує. Пирят. у.