Словник української мови (1937)/відралити
| ◀ відразу | Словник української мови В відралити |
відралитися ▶ |
|
Відра́лити, лю, лиш, гл. Пройти ралом межу.
| ◀ відразу | Словник української мови Борис Грінченко В відралити |
відралитися ▶ |
|
Словник української мови — В
відралити
Борис Грінченко
1937
Відра́лити, лю, лиш, гл. Пройти ралом межу.