Словник української мови (1937)/відрадість
| ◀ відрадісно | Словник української мови В відрадість |
відрадність ▶ |
|
Відра́дість, дості, ж. Отрада, утешение. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Нп. Шукав одрадості між козаками. К. ЦН. 175. См. Відра́да, відра́дність.