Словник української мови (1937)/відрадість

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відрадість
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відра́дість, дості, ж. Отрада, утешение. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Нп. Шукав одрадості між козаками. К. ЦН. 175. См. Відра́да, відра́дність.