Словник української мови (1937)/відпуститель
◀ відпуст | Словник української мови В відпуститель |
відпустити ▶ |
|
Відпусти́тель, ля, м. Отпускающий. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.
◀ відпуст | Словник української мови Борис Грінченко В відпуститель |
відпустити ▶ |
|
Словник української мови — В
відпуститель
Борис Грінченко
1937
Відпусти́тель, ля, м. Отпускающий. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. I. 178.