Словник української мови (1937)/відправити
| ◀ відправа | Словник української мови В відправити |
відправляти ▶ |
|
Відпра́вити, ся. См. Відправляти, ся.
| ◀ відправа | Словник української мови Борис Грінченко В відправити |
відправляти ▶ |
|
Словник української мови — В
відправити
Борис Грінченко
1937
Відпра́вити, ся. См. Відправляти, ся.