Словник української мови (1937)/відпоминати

by Борис Грінченко

◀ відполоскати

Словник української мови Борис Грінченко В відпоминати

відпорина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпомина́ти, на́ю, єш, гл. Помянуть (церковным поминовением). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Кв. I. 118. Умер той дід, поховали, відпоминали. Г. Барв. 196. Одпоминають попи мою душу. КС. 1882. X. 24.