Словник української мови (1937)/відповзати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відповзати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відповза́ти, за́ю, єш, сов. в. відповзти́, зу́, зе́ш, гл. Отползать, отползти.