Словник української мови (1937)/відплішити

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відплішити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Вынуть клинышек, которым было что-либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.