Словник української мови (1937)/відплачувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відплачувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпла́чувати, чую, єш, сов. в. відплати́ти, чу́, тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить.