Словник української мови (1937)/відпиватися

by Борис Грінченко

◀ відпивати

Словник української мови Борис Грінченко В відпиватися

відпинати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відпива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відпи́тися, відіп'ю́ся, єшся, гл. Напиваться, напиться вдоволь. Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати. Кв. II. 305.