Словник української мови (1937)/відносити

by Борис Грінченко

◀ відножина

Словник української мови Борис Грінченко В відносити

відняти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відно́сити, шу, сиш, сов. в. відне́сти́, су́, се́ш, гл. Относить, отнести. Звелів цар віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.