Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмінок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмі́нок, нка, м. = Відміна 5. Чуб. I. 193. Скік в стремена, давай драла… Аж що за одмінок? — Стріха в хмарах заблищала і стоїть будинок. Г. Арт. (О. 1861. III. 106). Який же його одмінок уторопає, що він верзе! О. 1861. III. 88.