Словник української мови (1937)/відмінний

by Борис Грінченко

◀ відмінити

Словник української мови Борис Грінченко В відмінний

відмінник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмі́нний, а, е. Отличный, отличающийся от. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).