Словник української мови (1937)/відмотувати
◀ відмотати | Словник української мови В відмотувати |
відмочити ▶ |
|
Відмо́тувати, тую, єш, сов. в. відмота́ти, та́ю, єш, гл. Отматывать, отмотать.
◀ відмотати | Словник української мови Борис Грінченко В відмотувати |
відмочити ▶ |
|
Словник української мови — В
відмотувати
Борис Грінченко
1937
Відмо́тувати, тую, єш, сов. в. відмота́ти, та́ю, єш, гл. Отматывать, отмотать.