Словник української мови (1937)/відмолодіти
| ◀ відмолодити | Словник української мови В відмолодіти |
відмолоти ▶ |
|
Відмолоді́ти, ді́ю, єш, гл. Помолодеть. Якби він тієї води напився,… то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. I. 55.