Словник української мови (1937)/відмикатися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмикатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відімкну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замке). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.