Словник української мови (1937)/відмащувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відмащувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відма́щувати, щую, єш, сов. в. відмасти́ти, щу́, стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазанием. Мені завтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы ві́дмасткою. Шух. I. 258.