Словник української мови (1937)/відлютувати
| ◀ відлюдок | Словник української мови В відлютувати |
відлютуватися ▶ |
|
Відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
| ◀ відлюдок | Словник української мови Борис Грінченко В відлютувати |
відлютуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
відлютувати
Борис Грінченко
1937
Відлютува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.