Словник української мови (1937)/відлупити
| ◀ відлука | Словник української мови В відлупити |
відлуплювати ▶ |
|
Відлупи́ти, ся. См. Відлуплювати, ся.
| ◀ відлука | Словник української мови Борис Грінченко В відлупити |
відлуплювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відлупити
Борис Грінченко
1937
Відлупи́ти, ся. См. Відлуплювати, ся.