Словник української мови (1937)/відливати

by Борис Грінченко

◀ відливало

Словник української мови Борис Грінченко В відливати

відливатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відлива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відли́ти, діллю́, ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведения в чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сделать. Мир. Пов. II. 120. Найпервіший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів. Г. Барв. 205.