Словник української мови (1937)/відлежувати
◀ відлежати | Словник української мови В відлежувати |
відлетіти ▶ |
|
Відле́жувати, жую, єш, сов. в. відле́жати, жу, жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать известное время.
◀ відлежати | Словник української мови Борис Грінченко В відлежувати |
відлетіти ▶ |
|
Словник української мови — В
відлежувати
Борис Грінченко
1937
Відле́жувати, жую, єш, сов. в. відле́жати, жу, жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать известное время.