Словник української мови (1937)/відкуплятися

by Борис Грінченко

◀ відкупляти

Словник української мови Борис Грінченко В відкуплятися

відкупне ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відкупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відкупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерті не боюся, я від смерті одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. I. 108.