Словник української мови (1937)/відкрадатися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відкрадатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відкрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. відкра́стися, дуся, дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся. Чуб. V. 542.