Словник української мови (1937)/відкочуватися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відкочуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відкоти́тися, кочу́ся, тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться. Ном. № 9304.